У Китаї розпочали розслідування проти заступника голови Центральної військової ради КНР генерала Чжан Юся. Його підозрюють у передачі США секретної інформації про китайську ядерну програму та у масштабній корупції на найвищому рівні військового управління.
The Wall Street Journal із посиланням на поінформовані джерела повідомляє, що звинувачення пролунали під час закритого брифінгу для вищого військового керівництва Китаю. Видання зазначає, що мова йде про один із найсерйозніших внутрішніх скандалів у китайській армії за останні роки.
Міністерство оборони Китаю офіційно підтвердило початок розслідування щодо Чжан Юся, а також начальника Об’єднаного штабу Центральної військової ради Лю Чженьлі. У відомстві не надали деталей, обмежившись формулюванням про серйозні порушення дисципліни та закону, яке в КНР зазвичай використовується у справах про корупцію.
За даними WSJ, за кілька годин до публічного оголошення відбувся закритий брифінг, під час якого пролунали звинувачення у зловживанні владою, отриманні великих сум грошей за кадрові рішення та продажі високих посад у військовій ієрархії.
Ядерний аспект справи
Окремий блок звинувачень стосується можливої передачі Сполученим Штатам конфіденційних технічних даних щодо китайської програми створення ядерної зброї. Джерела видання стверджують, що йдеться про інформацію, пов’язану зі станом і розвитком ядерного арсеналу КНР.
Чжан Юся вважався однією з найвпливовіших фігур у Народно-визвольній армії Китаю та входив до найближчого кола Сі Цзіньпіна. Його посада у Центральній військовій раді передбачала контроль над стратегічними напрямами розвитку армії, включно з дослідженнями, розробкою та закупівлею сучасного озброєння.
Скандал у військовому керівництві Китаю розгортається на тлі зростаючої уваги Заходу до ядерних можливостей Пекіна. У США раніше заявляли про прискорене нарощування ядерного потенціалу КНР, що викликало занепокоєння у Вашингтоні та серед союзників.
За даними Пентагону, Китай, імовірно, розмістив понад 100 міжконтинентальних балістичних ракет у новозбудованих шахтах поблизу кордону з Монголією. Йдеться про ракети з твердопаливними двигунами, які входять до нової серії шахтних ракетних комплексів. Раніше американська сторона лише підтверджувала існування цих об’єктів, але не називала кількість розгорнутих ракет.
Ключова фігура
Чжан Юся тривалий час залишався однією з центральних постатей у системі військового управління Китаю. Він обіймає посаду заступника голови Центральної військової ради з 2017 року та є членом Політбюро ЦК КПК. Його кар’єра охоплює десятиліття служби у Народно-визвольній армії, починаючи з кінця 1960-х років.
У різні періоди Чжан Юся командував армійськими підрозділами, військовими округами, а з 2012 по 2017 рік очолював структуру, відповідальну за розвиток озброєнь та військової техніки. Також він був керівником китайської програми пілотованих космічних польотів та головним керівником місії космічного корабля “Шеньчжоу-10”.
Генерала відносять до так званих “червоних принців” – нащадків перших командирів НВАК. Його батько Чжан Цзунсюнь був одним із перших генералів армії. Аналітики не раз звертали увагу на близькі особисті зв’язки Чжан Юся із Сі Цзіньпіном, зокрема через спільне революційне минуле їхніх родин.
Саме тому нинішні звинувачення, за оцінкою джерел WSJ, можуть мати далекосяжні наслідки для всієї системи військово-політичного управління Китаю. Але офіційний Пекін поки що утримується від публічних коментарів щодо суті справи та можливих кадрових рішень.
Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Китаю Ван Ї відреагував на ситуацію у Венесуелі, наголосивши на позиції Пекіна, згідно з якою жодна держава не має права виступати “міжнародним поліцейським” або брати на себе функції “міжнародного судді.
Як повідомляв OBOZ.UA, Китай прохолодно відреагував на істерики Росії про “атаку” на резиденцію Володимира Путіна і закликав сторони уникати ескалації. У Пекіні наголосили на важливості стриманості та створення умов для дипломатичного вирішення конфлікту.
Джерело: OBOZ.UA
