"Найближчі три роки найнебезпечніші": в Die Welt розповіли про плани РФ проти країн НАТО

Наразі російські збройні сили значною мірою зайняті наступальною війною проти України. Однак Кремль уже зараз вживає заходів, щоб після закінчення війни посилити свої сили вздовж північно-східного кордону НАТО, повідомляє Die Welt.

Видання поділилося, що про це свідчить розслідування кількох скандинавських та балтійських ЗМІ, які спільно з експертами проаналізували супутникові знімки російської діяльності в цьому регіоні.

Зазначається, що на знімках видно одразу кілька місць, де будується або розширюється військова інфраструктура.

"Одним із найбільших проєктів є розширення військової бази в Печензі, що на крайній півночі, на кордоні з Фінляндією та Норвегією", - йдеться в статті.

Як повідомило російське Міністерство оборони, Москва має намір перетворити загін, що там дислокується, на дивізію – тобто збільшити чисельність з приблизно 4000 до 10 000 військовослужбовців. 

Як показують супутникові знімки, для цього було вирубано один квадратний кілометр лісу. Наразі ведеться будівництво понад п’ятдесяти споруд.

Неподалік від міста Кандалакша, приблизно на рівні фінського міста Рованіємі, Москва будує нову військову базу, на якій, згідно з повідомленням, планується розмістити артилерійську бригаду та підрозділи інженерної бригади загальною чисельністю близько 2000 військовослужбовців.

Видання зазначило, що третій великий будівельний майданчик спостерігається в Новій Вілзі поблизу Петрозаводська. Там протягом десятиліть не було розквартированих військ; тепер цей гарнізон може бути використаний для нового 44-го армійського корпусу, який Росія планує створити в Республіці Карелія.

"Наразі у сусідніх з Фінляндією регіонах ми спостерігаємо, що Росія розбудовує інфраструктуру, щоб мати змогу розмістити більше військ", - зазначив старший науковий співробітник Фінського інституту міжнародних відносин (FIIA), у розмові з виданням WELT AM SONNTAG Матті Песу.

Загалом експерти, яких згадано у звіті, припускають, що Росія планує розгорнути в регіоні до 115 000 військовослужбовців – приблизно стільки ж, скільки було за часів "холодної війни". За оцінками, наразі їхня чисельність становить близько 20 000.

"Ці заходи є частиною більш масштабної реорганізації збройних сил на період після війни в Україні", - вважає Песу.

Таким чином російські збройні сили мають намір поступово замінити бригади, які досі були поширеним типом підрозділів, на більші за чисельністю формування.

Видання зазначило, що деякі спостерігачі вбачають у цьому кроці підготовку до повномасштабної війни з використанням звичайних озброєнь. 

"Ми не віримо, що їх розміщують там лише для показу. Йдеться про те, щоб згодом мати можливість протистояти НАТО в разі масштабного конфлікту", - вказано у звіті слова голови шведської розвідки Томаса Нільссона.

Нільссон та інші опитані експерти вважають найближчі три роки "абсолютно найнебезпечнішими", оскільки оборонні можливості європейських країн-членів НАТО ще перебувають на стадії формування. 

Північний флот Росії на Кольському півострові

Інститут досліджень війни (ISW) також розглянув ці нові знімки в одному зі своїх аналізів.

Аналітики зазначили в документі, що Росія створює інфраструктуру "для підтримки можливих майбутніх військових дій проти НАТО".

Видання поділилося, що хоча такі наземні операції й надалі залишаються малоймовірними, НАТО все ж має "бути готовим відносно швидко відбити російську загрозу своїм кордонам після закінчення бойових дій в Україні".

Щодо того, яку саме роль відіграватимуть нові бази вздовж фінського кордону в такому найгіршому сценарії, існують різні теорії.

В статті нагадується, що ще у 2024 році, після вступу Швеції та Фінляндії до НАТО, Москва відновила Ленінградський військовий округ, який відтоді охоплює весь північний захід уздовж кордону з НАТО.

Видання зауважило, що цей регіон має ключове значення для військової стратегії Росії: на Кольському півострові, який з'єднаний з материком лише відносно вузькою смугою суші, дислокується Північний флот Росії, який у разі війни має забезпечити Москві здатність до ядерного удару у відповідь.

Тому, за словами експерта Песу, цілком можливі й суто оборонні завдання:

"Однак у російському мисленні існує думка, що оборонні заходи можуть здійснюватися й на території сусідів. І саме тут для Фінляндії це стає питанням виживання".

Додається, що інший варіант полягає в тому, що Росія планує відволікаючий маневр для можливого нападу на країни Балтії.

Видання зазначило, що в разі надзвичайної ситуації Фінляндія відігравала б важливу роль у підтримці країн Балтії – якщо б Росії вдалося закріпити сили НАТО на фінському кордоні, це послабило б оборонні можливості в інших регіонах.

У свою чергу, уряд Фінляндії вжив відповідних заходів. Зокрема, нещодавно він скасував діючу протягом десятиліть заборону на ядерну зброю в країні.

"Тепер транзит і тимчасове зберігання ядерної зброї дозволені в оборонних цілях", - пояснюється в статті.

Видання поділилося, що в Росії це викликало бурхливу реакцію. Наприклад, заступник голови комітету з питань оборони в парламенті РФ Олексій Журавльов звинуватив уряд Фінляндії в тому, що той провокує Росію та веде свою країну "у прірву".

Зазначається, що він відкрито погрожував Фінляндії. Зокрема, Журавльов заявляв, що з моменту вступу до НАТО країна "поступово перетворюється на другу Україну"; Росія має достатньо військових ресурсів на кордоні, щоб "підірвати половину Фінляндії". 

На думку Песу, такі заяви були спрямовані насамперед на власне населення, щоб затьмарити здебільшого ще досить позитивний образ сусідньої країни.

"Але, звісно, у цьому є й тривожний момент: це може – принаймні теоретично – стати підставою для агресивних дій щодо Фінляндії в майбутньому", - зауважив він.

Загроза для НАТО з боку РФ

Раніше УНІАН повідомляв, що на думку французького OSINT-аналітика Клемана Молена, спільний з Росією кордон країн НАТО досі залишається практично незахищеним, попри гучні заяви політиків про загрозу вторгнення з боку РФ. Молен зазначив, що Польща, попри численні заяви влади та публікації про будівництво оборонних рубежів, наразі укріпила лише незначну частину кордону з Калінінградською областю Росії. Литву автор називає державою, яка потенційно перебуває під найбільшим ризиком через сусідство з Калінінградською областю. Водночас, аналітик зауважив, що Латвія просунулася далі за сусідів. Тут уже встановлюють "зуби дракона" та розчищають прикордонну смугу для створення оборонної лінії. Автор зазначив, що Фінляндія активно розбудовує інфраструктуру та готує прикордонні бар'єри. 

Також ми писали, що речник Верховного штабу об’єднаних збройних сил НАТО в Європі полковник Мартін О’Доннелл повідомив, що Польща і НАТО активували свої засоби протиповітряної та наземної оборони після падіння російської ракети на території Польщі. За словами речника, у повітря було піднято два винищувачі НАТО: польські F-16, літак-заправник Airbus A330 багатоцільової транспортної групи НАТО, польський літак дальнього радіолокаційного виявлення Saab 340 та польський гелікоптер Мі-24. Верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) генерал Алексус Г. Гринкевич наголосив, що Альянс продовжуватиме вживати всіх необхідних заходів для захисту території НАТО.