На тимчасово окупованих територіях робиться все для того, щоб українські діти бачили своє майбутнє тільки з Росією. Їх ростять у ненависті до рідної країни і з малих років навчають керувати бойовими дронами, поводитися зі зброєю і навіть основам саперної справи. А ще – “стукати”. Навіть на друзів і батьків. І це малий складник “щасливого дитинства”.

Детальніше про ситуацію – у матеріалі OBOZ.UA.

Табір як гарантія лояльності

У так званих таборах перевиховання, створення яких Росія почала великими темпами нарощувати з 2023 року, юних українців привчають до військової дисципліни та піддають ідеологічній обробці – щоб сформувати лояльність до країни-агресора та прийняття її як “нової батьківщини”.

Про жодне добровільне рішення батьків не йдеться. З подачі Путіна, який підписав зміни до законодавства, “освітяни” розробили обов’язкову програму перебування дітей у таборах. У Росії та на окупованій частині України діють уже понад 110 таборів перевиховання.

Усвідомити масштаб дають змогу й інші цифри. Наприклад, за даними Центру вивчення окупації, тільки за літо 2025 року 46 тисяч дітей з окупованої частини Донецької області влітку пройшли через окремо відібрані дитячі табори ідеологічної спрямованості на території різних регіонів РФ.

Фактично це майже половина всіх дітей шкільного віку, які перебувають в окупації на території регіону. Але “обробка” триває цілий рік.

Акцент на “нові регіони”

Що в садочках, що в школах окупованих населених пунктів українських дітей посилено вчать любити Росію.

Дітям саме промивають мізки, заміщаючи спогади про довоєнне життя з Україною і переписуючи історію. Кажуть, що їх “звільнили”, що зараз у них “щасливе дитинство”.

За словами офіцера ЗСУ, який родом із Мелітополя, окупованого 2022 року, це спроба зробити гарну міну за поганої гри.

“Знаєте, чого зараз посилено вчать у школах Мелітополя? “Стукати” на однокласників, друзів і навіть рідних. Класні викладачі проводять “виховні бесіди”, іноді це “закріплюють” і ФСБвці – особливо після якоїсь НП. Вони втовкмачують українським дітям, що повідомити вчителів чи “правоохоронців” про розмови батьків за кухонним столом, наприклад, про Україну, або ж якщо вони лають Росію – це абсолютно нормально“, – поділився з OBOZ.UA захисник України, який підтримує контакт із людьми в окупації.

Те саме відбувається і в навчальних закладах інших областей України, які частково окуповані. Наприклад, у Херсонській, Донецькій. Особливу увагу приділяють опрацюванню дітей із “нових регіонів”, які опинилися під контролем російських загарбників уже під час повномасштабного вторгнення.

Якщо ситуація в тому ж Донецьку, на жаль, давно плачевна – з 2014 року “при Росії” вже виросло нове покоління, то в Маріуполі окупаційна влада зараз посилено “вчить батьківщину любити”.

За даними керівника Центру вивчення окупації Петра Андрющенка, у школах цього стражденного міста зараз навчаються 17 тисяч дітей, з них 11,5 тисяч – наші, українські.

Жорстке “загартовування”

Пропагандисти країни-агресора не втомлюються стверджувати, що у “визволених” містах “дітям при Росії стало краще”: мовляв, усе робиться для них. Насправді окупанти дбають виключно про мілітаризацію та ідеологічну обробку. І зима розкрила це на повну.

У той час як армія Росії завдає удар за ударом по Україні, намагаючись влаштувати льодовиковий період у Києві, зуби від холоду стукають у дітей на окупованій території.

Наприклад, в Алчевську батьки учнів шкіл №17, 22, 12, 15, а також місцевої гімназії повідомляють, що температура в класах тримається на рівні 8-12 °C. При цьому дітей змушують сидіти в шкільній формі без верхнього одягу, тому після 7-8 уроків у таких умовах школярі починають хворіти.

Особливо критична ситуація в 17-ій – за наявними даними, її вже переведено на дистанційне навчання, оскільки опалення там повністю немає (батареї не гріють взагалі), а проблема виявилася після новорічних канікул.

А на Херсонщині багато дитячих садків залишилися без опалення вже в листопаді. Наприклад, у Круглоозерці. Батькам прямо заявили: “Хочете тепла – купуйте дрова самі”. За словами вихователів, немає фінансування.

Поки діти сиділи в холодних кімнатах у кількох шарах одягу, окупаційні чиновники в Генічеську рапортували про успіхи й освоювали бюджети на показній плитці та тротуарах.

“Це не виняток – це норма життя на ТОТ: окупаційна влада не може забезпечити навіть базове тепло для дітей, але може створити красиву картинку для звітності”, – кажуть у Центрі національного спротиву.

Джерело: OBOZ.UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *