За роки повномасштабної російсько-української війни кількість російських окупантів, які потрапили в полон , перевищила 10 тис. осіб – і спостерігається тенденція до збільшення тих, хто між смертю і полоном обирає останнє. З червня 2023 року кількість росіян, які потрапляють у полон, стабільно перевищує кількість випадків захоплення українських воїнів російськими окупантами.

Про це заявили в проєкті “Хочу жить” на підставі зібраних статистичних даних. Вони також оприлюднили низку характерних для сьогоднішньої “другої армії світу” ознак: четверо з десяти військовополонених мають судимості, практично стільки ж на війну пішли через безробіття, а шанси на те, що “батьківщина не покине”, мають здебільшого лише здорові етнічні росіяни, які перебували у полоні якомога менше часу.

Кількість військовополонених росіян перевалила за 10 тис.

Напередодні нового року заведено підсумовувати рік, що минає. Власні підсумки року підбив і проект “Хочу жить”. Там проаналізували дані понад 10 тис. російських окупантів, узятих у полон воїнами Сил оборони за весь час повномасштабної агресії РФ.

Почали в “Хочу жить” з красномовного спостереження: за неповний 2025 рік у полон потрапило більше росіян, ніж за 2022 і 2023 роки разом узяті. І тенденція до збільшення кількості охочих зберегти собі життя в такий спосіб – зберігається.

“У середньому щотижня від 60 до 90 військовослужбовців ЗС РФ здаються в полон, а в серпні 2024 року їхня кількість досягла 350 осіб на тиждень. З червня 2023 року російські солдати стабільно опиняються в полоні частіше, ніж українські військовослужбовці в російському. Найбільшу кількість російських полонених узято в Покровському, Бахмутському районах Донецької області, Курської області, а також у Пологівському районі Запорізької області“, – зазначили в “Хочу жить”.

Спостерігається і ще одна тенденція: у полон потрапляє дедалі більше іноземних найманців, які воюють у складі російських окупаційних підрозділів. Зростання цього показника в “Хочу жить” назвали “значним”.

“Щотижня приблизно 2–3 російських солдатів, які здаються в полон, виявляються громадянами третіх країн. У 2025 році в полон потрапило більше іноземців, ніж за всі попередні роки разом узяті. Наразі майже 7% усіх військовополонених в Україні – це іноземні найманці з 40 країн світу.

Типовий російський військовополонений: “замальовки” до “портрету”

За даними “Хочу жить”, 83% з усіх військовополонених росіян належать до рядового складу. Сержанти і старшини серед військовополонених становлять близько 13%, решта – як от прапорщики і мічмани (1,4%), молодші та старші офіцери (менш як 3%) – у межах “статистичної похибки”.

Вище полковника за званням в український полон ніхто з окупантів не потрапляв.

А ось з точки зору віку військовополонених – здаються, як то кажуть, і старий, і малий. Наймолодшому окупанту на момент полону було 18 років, найстаршому – виповнилося 65.

Як випливає зі статистики “Хочу жить”, найбільше власні життя цінують російські контрактники. При цьому майже кожен четвертий із полонених скаржиться на “обман” або “примус” з боку російського командування.

“Приблизно 76% – це контрактники, включно із завербованими у в’язницях і ПВКшниками. Мобілізованих – близько 19%, ще майже 5% – строковики. Про недобровільну участь у війні повідомили 24% полонених – їх або обдурили, або примусили йти на війну”, – зазначили в проєкті.

Ще більш красномовний факт: майже половина із задіяного у війні проти України особового складу ЗС РФ мали проблеми із законом. Більшість попалася на крадіжках, але й убивць більш ніж вистачає. А ось люди з вищою освітою в російській армії – великий дефіцит.

“40% усіх російських військовополонених мають судимості. Топ-5 статей, за якими сиділи російські військовослужбовці: крадіжки – 35,1%, наркотики – 18,5%, грабіж і розбій – 16,3%, тяжкі тілесні – 8,3%, вбивства – 7,2%. Лише 7% усіх військовополонених навчалися в університеті та мають вищу освіту. 44% закінчили коледж або ПТУ, а 30% не закінчили навіть школу. Кілька десятків військовополонених не відвідували школу зовсім“, – озвучили шокуючі дані в “Хочу жить”.

Також з усередненого “портрета” російського окупанта можна отримати черговий доказ уже практично незаперечного факту: вбивати людей у сусідній країні росіяни готові через бажання “підзаробити”, а також часто – втекти кудись подалі від “улюбленого” сімейства. Спостерігається також певна кореляція між родом занять росіянина у своїй країні – і його шансами опинитися на фронті, а після – в українському полоні.

“До війни 38% були безробітними. 18% працювали в будівництві, 11% – водіями, 7% – слюсарями, зварювальниками та електромонтажниками. 6% працювали в охороні, а ще 6% перебували на держслужбі. 36% одружені, 16% розлучені, 13% – у цивільному шлюбі, 34% ніколи не були одружені. 46% мають дітей. У 8% троє і більше дітей, але це не стало підставою для звільнення з армії”, – заявили в “Хочу жить”.

У проєкті також повідомили, що сотні росіян потрапили в полон із важкими хворобами, серед яких – ВІЛ/СНІД, гепатит В і С, туберкульоз, цукровий діабет, а також психічні захворювання, зокрема шизофренія.

“Загалом �